Пані та панове!
Дозвольте познайомити вас зі Світланою Дребант – головою німецько-українського товариства «Оберіг». Вона об’єднала українців, які через війну були змушені покинути свою батьківщину та шукати притулок у Німеччині. Від початку метою Світлани була допомога українцям. Завдяки її невтомній праці та енергії сотні людей отримали підтримку та можливість почати нове життя в безпечному середовищі, тому вона добре відома в Пфорцгаймі.
Вона відіграє центральну роль у роботі товариства. Під її керівництвом правління та товариство займаються численними питаннями та проблемами українців у Німеччині – від порад до допомоги в приватних, бюджетних та соціальних питаннях.
Світлана – не лише лідер, а й людина з великим серцем та великим досвідом.
Правління НУТ «Оберіг»
Дуже дякую моїм членам Правління за теплі слова, не дивлячись на те що їм зі мною не легко. Я працюю дуже багато сама, але й від членів Правління вимагаю багато. І незважаючи на те, що у них курси, сім’ї та багато іншого, вони молодці, працюють і не здаються. Я їм дуже вдячна! Знаєте, є люди, які йдуть із нашого життя непомітно, але втратити когось із моїх членів Правління мені буде дуже шкода. Дякую вам, мої бджілки!
Світлана Дребант
Голова Правління НУТ «Оберіг»
Привіт!
Мене звати Альона. Мені 36 років, і я є мамою двох чудових дітей.
В Україні була обліковцем, але війна змінила моє життя. У 2023 році, шукаючи безпеки, я переїхала до Німеччини, залишивши позаду рідний дім і знайомий світ.
Проте цей переїзд не став для мене перешкодою, а навпаки, став новим початком. Я не тільки почала адаптуватися до нових умов, але й активно долучилася до громадського життя.
У 2024 році я вступила до німецько-українського товариства «Оберіг», яке підтримує зв’язки між українцями, що живуть у Німеччині. Це рішення стало для мене важливим кроком, адже я прагну не лише інтегруватися в нову культуру, а й підтримати свою рідну спільноту.
Як член Правління я відповідаю за бухгалтерську діяльність спілки.
Привіт!
Мене звати Світлана Шваб. В Україні я займалася туризмом, мала свою туристичну агенцію.
Про Світлану, голову німецько-українського товариства «Оберіг», я дізналася з груп Пфорцгайма після переїзду до Німеччини. Так і потрапила до нього в 2024 році.
Зараз перебуваю в Правлінні та відповідаю за екскурсії та виїзні заходи.
Привіт!
Мене звати Дар’я Ярошенко, мені 33 роки. Я заміжня, маю 7-річного сина, родом із Запоріжжя. За освітою я текстовий редактор, також пройшла навчальні курси з психології. До війни та на її початку працювала з людьми, допомагала їм справлятися з емоціями та ухвалювати важливі рішення.
До Німеччини приїхала у жовтні 2022 року. До українсько-німецької спільноти приєдналася влітку 2024 року, оскільки заочно знала Світлану і чула про її допомогу у вирішенні бюрократичних питань, пошуку житла, перекладах на консультаціях та підтримці української армії.
У вересні 2024 року увійшла до Правління німецько-українського товариства «Оберіг». Наразі виконую обов’язки секретаря голови правління: веду протоколи засідань, пишу статті про нашу спільноту та заходи для газет.
Моя основна мета в спільноті – згуртування українців, збереження та підтримка української культури й традицій.
Привіт!
Мене звати Наталія. За освітою я – повар.
Приїхала до Німеччині весною 2022 року.
До німецько-українського товариства «Оберіг» я приєдналася у 2023 році. Вважаю товариство важливим об’єднанням для українців в цій країні. Відповідаю за кухню на заходах товариства.
Привіт!
Мене звати Анатолій, і я радий бути частиною німецько-українського товариства «Оберіг» у місті Пфорцгайм.
Переїхавши сюди з прекрасної Одеси у 2024 році, я зрозумів, наскільки важливо мати згуртовану спільноту, де кожен українець відчуває підтримку та тепло рідного дому.
Моя мета – допомагати співвітчизникам не залишатися наодинці, створюючи для них дружню атмосферу та можливості для спілкування.
Привіт!
Я, Сасімович Олена, приїхала з України, з Харківської області.
В Україні довгий час пропрацювала на державній службі, на посаді головного спеціаліста в Управлінні праці та соціального захисту населення.
Опинившись в Німеччині, я познайомилася з головою німецько-українського товариства «Оберіг» та вирішила вступити до нього.
В спілці я займаюся різними завданнями: видача й зберігання костюмів та керівництво Дитячим ігровим клубом.
Привіт!
Мене звати Анатолій Соколов. Я приїхав з України. Мені 25 років. Навчаюся на курсах німецької мови.
Моє хоббі – кулінарія, спорт.
У німецько-українському товаристві «Оберіг» я – з 2024 року. Активно приймаю участь в розвитку спілки й допомагаю українцям.
Привіт!
Мене звати Вікторія Пантелеєва. В Україні я займалася виставками. Також протягом останніх 13 років я працювала стилістом-парікмахером.
Я люблю працювати з людьми й приносити радість своєю діяльностю.
У Німеччині – з самого початку війни. До німецько-українського товариства «Оберіг» я увійшла у 2024 року. У товаристві я допомагаю організувати канікули й зустрічі для українців та гостей нашої організації, а також організовую виставки.
Привіт!
Я, Вікторія Югненко, народилася та виросла на Полтавщині, де з дівоцтва захоплювалася старовинними рецептами нашої землі.
В Україні працювала в державних органах, отримала навички з організації та управління.
До німецько-українського товариства «Оберіг» вступила в вересні 2024 року. Відповідаю за приготування різноманітних страв на свята.